Бабин Яр: мовчання, що кричить

29.09.25 - 03.10.25 для учнів школи у дистанційному форматі були проведені виховні заходи, присвячені 84 - роковинам початку трагедії Бабиного Яру.

Для учнів 5-11 класів  вчителі провели Ранкові зустрічі та виховні години за темами: «Бабин Яр. Забуттю не підлягає!», «Пам'яті жертв Бабиного Яру», «Про Бабин Яр не сміємо забуть...», «Бабин Яр: мовчання, що кричить». Де розповіли про трагедію Бабиного Яру - місце масових розстрілів мирного населення, зокрема євреїв, ромів, українців, радянських військовополонених. Діти переглянули документальні відео, читали уривки зі щоденників та спогадів. Школярі разом з педагогами підготували сценічні етюди, вірші, монологи, що передали біль і пам’ять про жертв. Звучали слова Ліни Костенко, Івана Драча, а також авторські тексти дітей - щирі, проникливі, як голос сучасного покоління до минулого. Учні 11 класу  разом з О. Мураль прослухали вірш Маріанни Кіяновської  «Бабин Яр» у виконанні  ведучої телеканалу Еспресо Тетяни Чудаківської, згадали історичні події Другої Світової війни, пов'язані з розстрілами мирного населення у Бабиному Яру, а завершили  зустріч рядками вірша Ірини Васильківської: «Щоб людство більш не знало голокостів, про Бабин Яр не сміємо забуть.» Учні разом із вчителями створили і символічне дерево, а кожен листочок на ньому містив слова «Я пам’ятаю», що стало живим нагадуванням про важливість пам’яті й співчуття.

 Ці заходи не лише вшановують пам’ять жертв, а й формують у дітей емпатію, громадянську свідомість і глибоке розуміння того, що трагедії минулого - це попередження для майбутнього. Це стало не просто уроком історії, що  перетворився на живу розмову сердець. Діти разом із вчителями торкнулися болю минулого, щоб краще розуміти цінність життя, людяності та миру сьогодні. Пам’ять ожила в словах, образах і тиші - як оберіг від забуття. Фото