Логопедія — це спеціальна педагогічна наука про сутність, механізми, симптоматику, перебіг, структуру вад усного і писемного мовлення в осіб різ­ного віку з фонетико-фонематичними й структурно-семантичними порушення­ми мовленнєвої діяльності, їх попередження, виявлення та подолання засобами спеціально організованого навчання і виховання.

​

Об'єкт логопедії — особа з порушеннями мовленнєвої діяльності. Предметом логопедії є власне недоліки й порушення мовлення (функціонального або органічного характеру) та процес їх усунення за допомогою загальноприйнятих методик та спеціальними методами і прийомами. Професійна діяльність логопеда полягає у наданні логопедичної й медико-психолого-соціальної допомоги особам із порушеннями мовлення, що забезпечується комплексною системою корекційної роботи, зокрема системою занять по усуненню, перш за все, порушень усного мовлення та ін.

Мовленню необхідно вчити, перш за все, шляхом особистого прикладу. Дитина повинна чути правильне, чітке мовлення, бажано, щоб батько і мати розмовляли з малюком на одній, на рідній мові. Дуже важливим є те, що саме, та в якому вигляді сприймає слух дитини в ранньому та молодшому віці, в найбільш сприятливі роки її життя.

 

Мета роботи: виправлення дефектів усної і писемної мови, сприяння подоланню зумовленої цими порушеннями неуспішності з рідної мови.

Основні напрямки роботи:

1. Обстеження учнів шкіл з метою виявлення дітей із мовними вадами.

2. Зарахування до логопедичного пункту учнів, які мають мовні недоліки та виправлення мовних вад.

3. Робота з вчителями, вихователями ГПД, батьками з профілактики мовних порушень.

4. Проведення консультацій для учнів, вчителів, вихователів ГПД та батьків.

5. Пропаганда логопедичних знань серед населення.